Четвер, 28.03.2024, 11:58:47 | Вітаю Вас Гість

Інформація про сайт

Мій рідний край, моє село.

А знаєте, яке воно?

Ласкавим сонцем обігріте,

Омріяне у снах, ти квітни!

Хай рік за роком пролітає,

Але ж воно цвіте, буяє...

Та тільки так повинно бути.

Куди б життя не завело,

А серце знову повертає

тебе у ріднеє село.

Так написав про своє село Тагієв Станіслав – випускник 2011 року.

Серед широких степових просторів губиться у зелені садків і лісосмуг невеличке село (із відповідною назвою) Малохатка. Необізнаному подорожньому не так то й просто знайти його. Адже видерлося воно на пагорби, що тягнуться вздовж правого берега річки Айдар та й притулилося в одній із впадин. А коли вже втрапиш на шлях, що веде до села між зеленою аркою насаджень, то найперше що побачиш, коли вирвешся із полону зелені, – велику, світлу, добре доглянуту дбайливими руками господарів двоповерхову школу – Орловську загальноосвітню та ще й І-ІІІ ступенів. Це гордість всього села. Бо саме тут кипить і вирує життя, сповнене несподіванок, відкриттів, досягнень, успіхів для одних – і самоутвердження, знахідок, прояву і застосування нерозтраченої душевної теплоти і турботи для інших. Вранці, коли ще в школі пусто, до її численних вікон заглядає лагідне вранішнє сонечко, видивляється, наче в дзеркало, зазирає в ошатні класи, впорядковані дбайливими руками батьків, вчителів та учнів. А потім до школи (кожен своєю второваною стежиною) збігається галаслива юрба щасливих дітлахів, поважніше підходять гурти старшокласників. Наша школа – острівок знань, добра і надії невеликого села Малохатка. Ви запитаєте: Чому школа, яка знаходиться в селі Малохатка, зветься Орловською? Відповідь дуже проста.

Орловська семирічна школа заснована в 1953 році. До цього року вона знаходилася на території села Орлівка, потім села Федчине. З 1961 року працює в селі Малохатка, директором якої був Шишкін Василь Якович – людина дуже мудра, цілеспрямована і відповідальна. Він дбав про школу, як про рідну домівку. В 1973 році естафету директорства перейняла Садовнікова Г.І. Потім навчальний заклад очолила Танцюра Лідія Максимівна. Вона згуртувала навколо себе колектив енергійних і творчих людей із 16 чоловік, який енергійно взялася за приведення старого приміщення школи в належний вигляд. Але це не вирішувало проблем. Питання будівництва нової школи виникало неодноразово. Лише у 80 х роках завдяки клопотанням депутата Верховної Ради СРСР Ляшенко А.І. та директора радгоспу імені Артема Лінника В.П. була оформлена проектна документація на нову будівлю. В 1982 році дев'ятирічка завдяки коштам радгоспу імені Артема на чолі з директором Семикозом М.П. отримала нову простору двоповерхову будівлю. Перше вересня 1982 року стало великою подією в історії села. Таємничим і величним палацом із казки постала нова школа для її вихованців, а Лідія Максимівна Танцюра стала доброю чарівницею, яка приклала багато душевних сил, енергії і часу для того, щоб учні потрапили в новий храм науки.

Вона очолює нашу школу більше 20 років. І ні на хвилину не пошкодувала, що обрала такий нелегкий шлях – учительську стежину. У свій час директорами школи були Калашник Л.М. та Кондратьєв Ю.Л. Учителями з великої літери можна назвати педагогів школи. Вони йдуть через роки з учнями, надихаючи їх на добро, прагнучи створити особистість. Вихованці і випускники школи з теплотою відгукуються про ветеранів педагогічної праці. Це пенсіонери: Танцюра Т.О., Прасова Г.Г., Невечеря Н.І., Сердечна Л.Г., Шишкіна Н.О., Шишкін В.Я., Пороскун А.О., Івженко Р.Т., Черноусова Г.Я., які і зараз сумують за ялинками і каштанами, що зайняли належне місце біля входу в школу.

Достойними своїх учителів є і випускники школи. У педагогічного колективу є підстави пишатися сотнями своїх випускників: учителями, лікарями, викладачами вищих навчальних закладів, юристами, дипломатами, інженерами, керівниками великих підприємств, господарств. Наприклад, Ткаченко І.Ф. став дипломатом, Передрій О.В. – викладачем Ленінградської військової академії, Мельник В.В. – висококваліфікованим лікарем Луганського військового госпіталю, Самойленко Т.О. – помічником прокурора, Сенецька Л.І. – старшим викладачем Сєвєродонецького технологічного інституту імені В. Даля. А один із випускників нашої школи Потопа А.Г., депутат районної ради, директор СТОВ «Артемівське» (рідного села Малохатка) постійно переймається проблемами школи, надає спонсорську допомогу.

Гордістю школи є її медалісти – Бринза Інна (срібна медаль 1993р.), Сокирко Ольга (золота медаль 1997р.), Огурцов Олександр (золота медаль 1999р.), Тагієва Марина (золота медаль, 2008р.), Тагієв Станіслав (золота медаль 2011р.). Наша школа покликана стати тим місцем для особистості учня і вчителя, де буде духовно збагачуватись, творчо розвиватись кожен учасник навчально-виховного процесу, де буде формуватись громадянська зрілість і особиста відповідальність за свій вклад у національно-культурне відродження України, у розбудову держави.

19 учителів, 68 учнів та 12 працівників школи роблять усе для того, щоб у рідній школі було тепло і затишно, надійно і спокійно. Шкільний колектив дружній і працьовитий. До послуг учнів: їдальня, спортивний зал, стадіон, дитячий майданчик, бібліотека, медичний пункт, затишні класні кімнати. Тут учні проводять більшу частину свого часу.

Організовано підвіз учнів до школи в кількості 24 чоловік і 2 вчителів з сіл Лозуватка, Орлівка, Федчине (мікрорайон Малохатської сільської ради) і 9 вчителів зі Старобільська, Половинкине та Шульгинки.

Учні школи — учасники районних олімпіад, - досягали високих успіхів з предметів. Тагієв Станіслав ставав неодноразовим переможцем районних олімпіад з хімії, математики, фізики, історії. Він брав участь і в обласних та регіональних олімпіадах з хімії. Наші діти посідали призові місця в районних спортивних змаганнях (Голубнича Ірина, Желтов Максим, Кропівцов Дмитро, Гринченко Андрій). Команда шахістів у складі Тагієва С., Костирі Е., Черноусова Д. декілька років поспіль займала перші та інші призові місця в районі, а її капітан Тагієв Станіслав неодноразово ставав призером змагань з шахів в особистому заліку. Учні брали участь в зональних та районних змаганнях з греко-римської боротьби (призери: Кропівцов Д., Бур'ян С., Макєєв В., Гринченко В., Гринченко А.). Бур’ян Сергій та Гринченко Андрій неодноразово брали участь в обласних змаганнях із Захисту Вітчизни в складі збірної команди району.

Ідуть роки, змінюється час, а традиції залишаються. Це –

 Свято Першого дзвоника

 День самоврядування

 День здоров’я

 Вечір зустрічі випускників

 Святковий концерт до 8 Березня

 День довкілля

 День Перемоги

 Свято останнього дзвоника

 Піонерське вогнище

 День захисту дітей

 Випускний вечір

 Екскурсійні поїздки

Учительсько-учнівський колектив школи є активним учасником усіх заходів, які проводяться в селі: святкування Дня Перемоги, акції «Чисто- двір», «Пам'ятник», «Забуті могили», святкування Дня працівників сільського господарства.

Педагогічний колектив Орловської школи іде в ногу з часом і робить свій вагомий внесок у виховання підростаючого покоління, піклуючись про майбутнє своєї держави. Користується заслуженим авторитетом серед батьків, учнів і мешканців мікрорайону.

    Головна сторінка Інформація про школу Шкільні фотографії Форум Документи в сфері освіти Нормативно-правова база Освіта на Старобільщині Гостьова книга
    Календар
    «  Березень 2024  »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
        123
    45678910
    11121314151617
    18192021222324
    25262728293031
    Архів записів
    Друзі сайту

    Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0